Санітар парамедик ЗСУ
Олександр Баталов
ЖИТТЯ КРИХКЕ
Це могла б бути художня книга про жахи війни.
19 липня мій коханий Олександр Баталов був на бойовому виїзді під Бахмутом.
Мінне поле.
Побратим наступає на міну. Саша накладає йому турнікет, намагається врятувати. Відходить трохи вбік і теж підривається на міні.
Довгі години зі страшним пораненням в очікуванні можливості евакуації.
Стабілізаційний пункт. Інший мед заклад.
Мені дзвонить начмед, лише через півдня, коли вже можна казати: живий, поранений, операція.
Дуже довгий вечір і ніч без інформації. Вранці довгоочікуваний дзвінок з незнайомого номера:
– Це я. В Дніпрі. Ноги немає. Я так старався не втрачати свідомість, щоб вижити.
Витримав аж до операційної.
Відро з холодною водою – швидке прийняття нової реальності, наскільки це можливо.
Дуже багато викликів і дуже багато підтримки.
Мене просто тримали за руки і на руках велика кількість людей. Це давало змогу не тільки триматися, в ще й підтримувати інших.
Величезна туга за загиблим другом і побратимами.
Перевезення в Київ за сприяння добрих людей.
Майже вдома.
Попереду лікування, реабілітація на всіх рівнях, протезування та адаптація до нового.
І вдячність, що живий, яка не вкладається у жодні слова. Скільки буду жити, буду дякувати.
Це могла б бути художня книга про жахи війни.
Але ні.
Це реальність, в якій живемо і від якої важливо не відвертатися та питати себе щодня:
– що я можу зробити для перемоги і допомоги?
– чи гідно я живу?
– чи не марную я своє, таке цінне життя?
Будемо жити, Коханий.
ЗБІР НА НАЙКРАЩУ В СВІТІ НОГУ для мого чоловіка
Мій чоловік захищав усіх нас на передовій, а тепер я хочу зібрати йому на найкращу в світі ногу🦿
✨ Ми дуже хочемо знову разом танцювати, подорожувати, жити повним життям.
♥️ Дякуємо усім небайдужим, вірю в силу маленьких донатів, кожен внесок нам допоможе.
Реквізити
https://send.monobank.ua/jar/6WqVgT6ZBV
Або
5375411207816815
Бережіть себе.